201509.22
0

Справа № 308/3885/15-ц

11 серпня 2015 року Судом першої інстанції розглянуто у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, інтереси якої представляв ТОВ «ФГ-Олімп» до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання кредитних договорів та іпотечного договору недійсними.

3 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Ужгородського МНО ОСОБА_4, про визнання кредитних договорів №MKMOG100000242 та №MKMOG200000242 від 29.08.2007 року та іпотечного договору від 29.07.2007 року – недійсними.

В процесі розгляду справи, 15 червня 2015 року позивачем в порядку ст..31 ЦПК України подано до суду уточнену позовну заяву (позовну заяву в новій редакції) про визнання кредитного договору №MKMOG100000242 від 29.08.2007 року та іпотечного договору від 29.08.2007 року недійсними.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 29 серпня 2007 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № MKMOG100000242, за яким Банк надав йому в кредит грошові кошти в розмірі 36000,00 доларів США, на споживчі цілі – придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором, 29.08.2007 року Банк уклав з ним нотаріально посвідчений іпотечний договір квартири, за умовами якого він передав в іпотеку Банку придбану квартиру АДРЕСА_2.

Позивач вважає, що кредитний договір, який є договором споживчого кредиту, а також іпотечний договір підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення.

Так, кредитний договір всупереч ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 3.4. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.07 №168, не містить графіку платежів, такий графік ним, як споживачем фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, не підписувався і не отриманий. При укладені оспорюваного договору він також не був письмово повідомлений про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту.

При укладені кредитного договору Банком йому не було надано у письмовій формі повної інформації про умови кредитування. У звязку з чим, зі сплачених ним за сім з половиною років на користь Банку коштів за кредитним договором (приблизно 55000,00 доларів США) тільки 3847,34 доларів США зараховано у погашення тіла кредиту.
Поточна заборгованість по тілі кредиту станом на 14.04.2015 року складає 32 152,66 доларів США, що стверджується відповідною позовною заявою Банку про стягнення з нього заборгованості за вказаним Договором.

Умови Кредитного договору передбачають додаткові нарахування і відсотки за користування кредитними коштами, а відсутність графіку погашення кредиту взагалі надає Банку безпідставне право, на свій розсуд, визначати порядок розподілу сплачених Позичальником коштів у погашення тіла кредиту та погашення процентів за користування ним.

Таким чином, на думку позивача, умови кредитного договору беззаперечно є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов’язків на погіршання становища споживача.

З досліджених судом матеріалів справи слідує, що умови Кредитного договору передбачають додаткові нарахування і відсотки за користування кредитними коштами, зокрема сплати на користь Банку винагороди за надання фінансового інструменту, щомісячно відсотки за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу (п.7.1 Договору).

Відсутність графіку погашення кредиту надає Банку безпідставне право, на свій розсуд, визначати порядок розподілу сплачених Позичальником коштів у погашення тіла кредиту та погашення процентів за користування ним, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором №MKMOG100000242 від 29.08.2007 року, з якого вбачається, що незважаючи на те, що з моменту укладення даного договору Позичальником ОСОБА_3 на користь Банку в рахунок погашення заборгованості по кредиту було сплачено близько 55 000,00 доларів США, однак лише 3847,34 доларів США було зараховано у погашення тіла кредиту.

Тобто, умови кредитного договору №MKMOG100000242 від 29.08.2007 року беззаперечно є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов’язків на погіршання становища споживача.

Аналізуючи в сукупності зібрані докази, приймаючи до уваги, що при укладенні кредитного договору №MKMOG100000242 від 29.08.2007 року Банком в порушення ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» не було надано позивачу, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, суд вважає про наявність підстав для визнання такого кредитного договору недійсним.

Враховуючи, що договір іпотеки квартири, укладений 29.08.2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №2051, є похідним від кредитного договору, такий договір також слід визнати недійсним з дня його укладення.

Отже, Судом першої інстанції уточнені позовні вимоги клієнта ТОВ «ФГ-Олімп» (ОСОБА_3) до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання кредитних договорів та іпотечного договору недійсними– задоволені в повному обсязі.

Кредитний договір №MKMOGІ00000242, укладений 29 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3, з дня його укладення 29.08.2007 року – визнано недійсним.

Договір іпотеки квартири, укладений 29 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №2051, про передачу в іпотеку квартири №8, розташованої в будинку №55 по вул.Грушевського в м.Ужгороді, з дня його укладення 29.08.2007 року – визнано недійсним.

Стягнено з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на оплату судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 243,60 грн., витрати на оплату судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 121,80 грн. та витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 4800 грн.

comments powered by HyperComments